О, знания, ах, знания, ох, знания…
Нужны они, как птице два крыла.
Но, мысль сверлом вгрызается в сознание-
-Ты знала всё, как есть о воспитании
До той поры, пока не родила….
Ты выводила о любви теории,
И с романтизмом сопрягала быт,
Стишок в шесть строчек о любви «спроворила»,
Случалось, что о ней с друзьями спорила
Пока пришел и твой черед любить.
Ты воспевала красоту смирения,
Подвижников, страдальцев и святых,
Не ведая, что плоти озверение
Не есть синоним слову «озарение»,
А мУка постоянная для них.
О, знания! Ах, знания! Ох, знания!
До практики от них, как до Луны,
Теперь живу единым упованием,
Что радости земные и скитания
Для совершенства нашего нужны.
Жизнь коротка, пред вечности просторами
Земное измерение – лишь миг…
Чтоб не быть битой совести укорами,
Не уповаю больше на теории,
Осознавая легковесность их.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мир освещается солнцем, а человек — знанием. Комментарий автора: Слава Богу.Спасибо за прочтение,Иван."Господь
дает мудрость; из уст Его
- знание и разум;"Прит.2:6
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
